Банк портретів / Володіна-Ворона Параскева

Володіна-Ворона Параскева

Історія дружби Параски Ворони та Софії Мільштейн розпочалася задовго до війни, але з початком окупації двом молодим жінкам довелося пройти справжнє випробування.

Жила Параскева з родиною на околиці смт Калинівка, у с-щі Шевченівка. Її чоловік Петро Володін пішов на фронт, і вона залишилася жити з матір’ю. Калинівка стала важливим стратегічним пунктом для німецької армії у Другій світовій війні. Місцевий аеродром став основним для керівництва Третього райху. Тут не раз здійснював посадку особистий літак Адольфа Гітлера. Поруч з авіабазою були розміщені стáвки фюрера «Вервольф» та Германа Ґерінґа «Штайнбрух». Для охорони бункеру Гітлера на авіабазі базувалися два полки винищувачів Люфтваффе.

У самій Калинівці невдовзі після початку окупації влаштували табір для військовополонених, а євреїв насильно переселяли до гетто. Їхню працю використовували для будівництва злітних смуг та об’єктів аеродрому.

Повз дім Параски пролягав шлях усіх залучених до роботи. Завдяки цьому Софія та її мати Шприня мали змогу попити, поїсти й перепочити. Але виснажлива праця та жахливі умови життя давалися взнаки. Мати швидко втратила сили. У травні 1942 р. її та решту виснажених мешканців гетто було знищено. Залишилося кількадесят робітників. Серед них і Софія, яка вирішила втікати.

Одного вечора їй вдалося відділитися від натовпу робітників і добігти до будинку Параскеви. Порятунок єврейки був надзвичайно небезпечною справою – господиню розстріляли б, якби хтось на неї доніс. Через важливість аеродрому та наявність поруч ставки Гітлера нагляд і патрулювання в Калинівці та її околицях були посилені. Параскева постійно змінювала місце сховку подруги: піч, льох, сарай. Таким чином вона врятувала Софії життя, бо вже в серпні 1942 р. всіх, хто залишався в гетто, було розстріляно. Із 500 євреїв Калинівки вижили одиниці – серед них і Софія Мільштейн-Тойцер, яка переховувалася в подруги до жовтня 1942 р.

Знову їм вдалося зустрітися вже після вигнання нацистів із Калинівки. Їхня дружба тривала до смерті Софії в 1983 р.

30 листопада 1997 р. Яд Вашем ушанував Параскеву Володіну-Ворону званням «Праведник народів світу».

Катерина Барановська

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека